Copyright 2017 - Філія ПАТ "НСТУ" "Новгород-Сіверська регіональна дирекція "Сіверська". Використання матеріалів з сайту лише за умови гіперпосилання на trksiver.com.ua

Голодомор не має повторитися

Автор О.Філонова

Пам'ять жертв голодоморів вшанували в Н.-Сіверському. На Покровщині біля дубового хреста зібралися школярі і вчителі, представники влади і духовенства, громадськість.

Погода ніби сумує за безневинно загиблими українцями, вітряно, небо сіре, нависло, ось-ось проллється сльозами суму. Діти читають жахливі статистичні дані смертей від голоду, притихли, задумались. Пам'ятати, щоб жахіття ніколи не повторилось, закликають їх дорослі.

Алла Редковець - секретар міської ради: "Сьогоді ми схиляємо наші голови перед однією з найсумніших дат нашої історії, не тільки нашої історії, історії світової. Роковинами голодомору, який спустошив землю, який забрав мільйони життів. Кожна п'ята людина, кожен п'ятий українець, не в роки війни, а в мирний час, загинули від голоду. Але народ наш вистояв і вижив. І ми повинні пам'ятати історію.

Ірина Зюзько - начальник відділу освіти райдержадміністрації: "Це одна з найстрашніших сторінок нашої країни. Коли читаєш твори про цей час, особливо коли дивишся документальні фільми, важко повірити в те, що відбувалося дійсно таке у нас в Україні. Це дуже важко, дуже сумно. Коли ми починали вивчати історію нашого краю про ті події, то більшість з тих дідусів і бабусь , які пережили цю трагедію, говорили,що їм допомагала вижити наша Десна і ліси, але ці страшні події ми завжди повинні пам'ятати, і ми, і ви, наше майбутнє покоління. Дай Боже, щоб ніколи більше не пережили таких страшних подій"

Запалені свічки пам'яті, моторошна хвилина мовчання, за нею - поминальна панахида.

Отець Петро: Це є наші святі українські мученики, які померли від голоду. Ми знаємо, що найтяжча смерть - це смерть від голоду. Колись мій покійний дідусь розповідав, як пухли від голоду. Я не міг зрозуміти, як це пухнути від голоду, але коли побачиш документальні фільми, почитаєш книги, подивишся фотознімки, то це вражає людину, її душу. Слава Богу, що ми живемо в мирний час. Слава Богу, що в нас є шматок  хліба і до хліба. Не дай Боже, щоб нашим сім'ям прийшлось пережити те, що пережили вони.

До пам'ятного хреста покладено живі квіти. Тріпочуть на вітрі свічки. Учасники заходу розходяться по теплих домівках, але в пам'яті залишиться згадка і думка, що голодомор не має повторитися ніколи.

f t g m

счетчики