Бути чи не бути цементному заводу на Н.-Сіверщині – досвід Білорусі
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 18 червня 2013, 09:11
Автор Т.Лось
Бути чи не бути? Такі розмови навколо будівництва на Н.-Сіверщині цементного заводу ведуться не один рік. На власнооч побачити аналогічний завод, що зведений китайцями у Білорусі, випала нагода делегації з Н.-Сіверського та Чернігова наприкінці минулого тижня.
Першою зупинкою для делегації з України, яку представляли керівництво області, району, представники громадських організацій, підприємств, стало кукурудзяне поле, за яким на відстані приблизно півкілометра проглядався силует заводу. Всі одразу кинулись дивитись, чи не вкрита цементною пилюкою кукурудза. Побачене здивувало - на широкому листі хоч і були помітні частинки цементу, але не багато, та й видно було, що рослинам це не сильно й шкодить. Ще більший подив викликала сама територія заводу - квітники, дерева, фонтани навколо заводських цехів, побудованих за останнім словом техніки. Звісно, у всіх членів виникло безліч питань, на які гостинні господарі відповіли на прес-конференції. Найголовніше - звичайно екологія.
Володимир Кісельов - голова Костюковицького районного виконавчого комітету: "Ви самі побули на ділянці, де найбільше пилу, - це завантаження цементу. Всім було цікаво, як відбувається завантаження цементу. Подивилися. Звісно, не ідеальне повітря там, але що і страшне - не скажеш. Практично кожен працівник отримує шкідливість, але це не означає, що він працює у шкідливих умовах, це дозволяє людям підняти заробітну плату. Що таке у маленькому місті таке велике підприємство, погодьтеся?! Це робочі місця, це висококваліфікована робоча сила, це підтягуються по заробітній платі і інші підприємства."
Новітні технології - дійсно новітні. Просторі лабораторії, де не лише стежать за якістю цементу, там перевіряють і радіаційний стан, і викиди в атмосферу. До речі, викиди виміряються і в автоматичному режимі - всі дані фіксуються в комп'ютерних програмах і відстежуються. В цехах працівників майже не побачиш. Олена Вікторівна на підприємстві обіймає посаду головного технолога. Пам’ятає, як працював старіший цех, що введений в експлуатацію у 1996 році, на її очах запустили лінію нового цеху, зведеного у 2010 році. Різниця очевидна.
Олена Алєксєєва - головний технолог ВАТ "Білоруський цементний завод": "Більш сучасне встановлене обладнання, яке вимагає меншої присутності обслуговуючого персоналу. У зв'язку з цим десь у півтора рази на новому виробництві людей працює менше, ніж на старому виробництві. Постійної присутності біля обладнання не потрібно, отже у кожного є розподілені свої обов'язки. Свою ділянку обладнання вони періодично контролюють, у кожного є свій регламентований час підходу до обладнання, очищення, прибирання до роботи, на початку роботи і після роботи."
Цілодобово диспетчери спостерігають за роботою найважливіших вузлів на великих екранах. Про будь-які несправності одразу сповіщають робітників на місцях. Така схема роботи дозволяє одразу ліквідувати збої у виробництві та мінімізувати присутність людей у самих цехах, де все ж таки цементний пил відчувається. Завод потрібен - висновок, який зробили всі, хто входив до складу делегації. Навіть ті, хто так не вважав, кардинально змінили свою думку.
Віктор Геращенко - заступник голови Чернігівської ОДА: "Тут працюють сучасні технології, які дозволяють берегти екологічне середовище. Ви знаєте, є великі запаси крейди в Новгород-Сіверському районі. Розглядається питання виробництва мільйона тонн. Це, насамперед, капітальні інвестиції, це робочі місця: близько 500 осіб. Природно, є питання з екології. Для цього ми залучимо інститут екологів, зробимо експертизу проекту."
Розвиток Новгород-Сіверщини за заводом, - наголосив голова РДА В'ячеслав Кауфман.
В'ячеслав Кауфман - голова Н.-Сіверської райдержадміністрації: "Після сьогоднішньої поїздки я скажу відверто: треба міняти стереотипне уявлення про будівництво цементного заводу, або про ті заводи, які сьогодні існують. Ми тільки подивилися те, що нам сьогодні пропонують наші партнери з Китаю. Все залежатиме від них і від нас, коли ми зможемо їм сказати. Після того, як ми зробимо широке обговорення цього питання в районі, ми надамо їм площі, які вони просять. А надалі, я вважаю, щодо наших партнерських відносин, в період найближчої п'ятирічки такий завод може з'явиться і на Новгород-Сіверської землі."
Байдужих від побаченого не залишилось. Найбільш вразила всіх чистота, причому скрізь. До зустрічі делегації чи керівництва там не готуються - там завжди так прибирають, завжди стежать за квітами, скошують газони і фарбують навіть бордюри. Заробітна плата мінімальна на підприємстві складає у гривнях – 2300грн., середня - 5 тис. З райцентру, що знаходиться за 4,5 км від заводу, робітників привозять на автобусах безкоштовно. Для них же підприємство зводить вже восьмий будинок. Квартири в таких багатоповерхівках своїм співробітникам продають у кредит під 3% і на 20 років, а в сплаті його допомагає той же завод. А ще забезпечення спецодягом раз на рік, санаторне лікування, дешеве харчування в столовій заводу. Внесок підприємства в місцевий бюджет - понад 30%. Це добре? Звісно. Але чи можливі такі білоруські реалії при будівництві цементного заводу в Україні? Все залежить від того, чи скористаємося ми такою можливістю і чи зможемо розпорядитись, як справжні господарі.
