На місці розстрілу полонених висадили саджанці туї та ялівцю
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 15 квітня 2014, 06:56
Автор О.Лельотко
Саджанці ялівцю та туї нині прикрашають місце розстрілу полонених одного з концтаборів, що знаходився на території Н.-Сіверського району. Один з підприємців міста, Ігор Подоляко, що опікується місцем поховання жертв концтабору вже декілька років разом з донькою та друзями минулої суботи наводили там лад. Після облаштування та озеленення ієромонах Агапіт зі Спасо-Преображенського монастиря відслужив по загиблих панахиду.
У День благоустрою, або як ще його називають Всеукраїнського суботника Ігор Подоляко разом з донькою і друзями виїхали за місто, аби привести до ладу місце, де були розстріляні та поховані полонені одного з концтаборів, що знаходився на території Н.-Сіверського району.
Ігор Подоляко: "Років сім назад я приїхав сюди як турист, навіть не знав, що це за місце, я звернув увагу на загородження і невеликий обеліск з ржавої арматури. Поспілкувався з місцевими жителями і дізнався, що існував концтабір і на цьому місці поховані військовополонені. Якось душа заболіла і вирішив поставити тут обеліск, щоб якось увіковічити пам'ять наших славних предків".
За словами Ігоря Подоляки, щороку напередодні Свята Перемоги він з іншими небайдужими сіверянами намагається приїхати до місця загибелі невинних людей, аби вшанувати їх пам'ять та покласти до пам'ятника квіти. В планах нашого земляка замінити обеліск, що стоїть зараз, на більший і гарніший. Цього ж дня біля пам'ятника навели лад та посадили декілька саджанців ялівцю та туї. Ігор говорить, що про місця, де творилась історія, про людей, які поклали голови заради мирного майбутнього не можна забувати, необхідно ці знання передавати з покоління в покоління.
Ігор Подоляко: "Ті люди будуть жити до тих пір, доки вони в нашій пам'яті, в наших серцях. І хотілося б щоб наші діти, онуки не забували про такі місця, пам'ятали свою славну історію своїх пращурів".
Також Ігор навчає любити історію свого народу, шанувати пам'ять загиблих свою доньку Варвару, яка з завзяттям допомагала батьку облаштовувати місце поховання жертв концтабору. Окрім того юна сіверянка турбується і про чистоту рідного міста.
Варвара Подоляко: "Я дуже хочу, щоб наше місто було чистим і я буду слідкувати за його чистотою".
Після завершення посадки саджанців хвойних дерев ієромонах Агапіт відслужив по загиблих панахиду.
ієромонах Агапіт: "Ось так, дорогі брати і сестри, хто страждав в концтаборах за віру Вітчизни за наше теперішнє, за майбутнє, вони постраждали за деякі свої гріхи, але зараз вони всі знаходяться в раю і вони зараз за нас моляться. Як вони тоді страждали за нас, так і зараз вони за нас переживають. Тому хочу призвати всіх вас не забувати місця, де вони страждали, де вони загинули і де поховані. Треба пам'ятати про це, тому що той хто не пам'ятає минулого, той не має майбутнього. Відвідуйте ці місця, благоукрашайте їх, моліться за них і Господь подарує вам мирне, довге, щасливе життя. Спаси Господи. Амінь".
