Мітинг-реквієм
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 01 грудня 2015, 07:36
Автор Н.Скляренко
Замореним голодом землякам віддали данину пам'яті на мітингу-реквіємі біля пам'ятного знаку на Покровщині
Олег Бондаренко - голова Н.-Сіверської міської ради: "Це страшна трагедія для нашої держави, це геноцид українського народу. Всі ми схиляємо голови і пам'ятаємо про наших громадян, які постраждали внаслідок такого геноциду. Ми будемо пам'ятати їх, ми будемо пам'ятати ті незаконні дії тодішньої сталінської влади, яка знищувала українську націю і ми будемо пам'ятати це заради того, щоб у майбутньому не допустити таких дій, щоб у майбутньому не наробити таких помилок".
Старший науковий співробітник музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім" Павло Провозін, звертаючись до присутніх, зауважив, що роки голоду забрали життя мільйонів і всі з болем у серці говорять про цю жахливу історичну подію.
Павло Провозін - старший науковий співробітник краєзнавчого відділу музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім": "Нас трохи рятувала річка, ліс. А як же ті регіони, де тільки пшениця? Цей людоїдський наказ Сталіна, коли в оточенні ворожих держав, які тільки погоджувались з ним, йому треба було будувати лише промисловість та армію. Невже іншого виходу не було, як забирати останнє у людей? Тож в цей день ми всі повинні відчути серцем, душею те, що відбулося в 1932-1933 роках, те, що було після II Світової війни. Хай дивляться і наші сусіди з інших держав, для того, щоб це ніколи не повторилося ні в одній країні".
Хвилиною мовчання вшанували всіх невинно загиблих в роки голодоморів. Присутні запалили свічки пам'яті та лампадки і поставили їх до Христа. Отець Іоан відслужив панахиду за спокій померлих від голоду, всі бажаючі мали змогу покласти квіти до пам'ятного знаку жертвам голодоморів і віддати данину пам'яті замореним та померлим. Поклавши колоски пшениці, поставивши лампадки молодь запевнила, що пам'ятатимуть цю трагічну сторінку історії України завжди.
Крістіна Шинкарецька - учениця Н.-Сіверської ЗОШ І-ІІІ ст. №2: "Нам потрібні такі заходи, щоб ми пам'ятали наше покоління, пам'ятали через що вони пройшли. З уроків історії ми пам'ятаємо про цей голодомор, коли відбувся, як люди страждали. Це нам потрібно для того, щоб ніколи не повторювалося".
Владислав Білий - учень Н.-Сіверської ЗОШ І-ІІІ ст. №2: "Моя бабуся народилась у часи голодомору, тому я дуже наслуханий цими історіями. Це дуже страшна подія була і ми неодноразово завжди будемо пам'ятати все, що тоді відбувалося, вшановувати всіх людей. Хоча Чернігівщину не так сильно вразила ця трагедія, але всеодно майже не одну сільську родину не оминула ця страшна подія, тому ми кожен рік збираємося тут, щоб вшанувати пам'ять всіх загиблих в ті часи".
