Євроінтеграція. Сільське господарство. Досвід Польщі
- Деталі
- Опубліковано: П'ятниця, 19 червня 2015, 08:28
Автор О.Харькова
Все частіше на прилавках багатьох наших магазинів можна побачити сільгосп продукцію, вироблену в Польщі. ЇЇ обсяги та асортимент постійно збільшуються, поліпшується якість. Чому невеличкій Польщі вдалось завоювати сільгоспринок не лише країн Європи, а й Сходу? Як виглядають невеличкі фермерські господарства і що треба, аби й на Сіверщині співробітники фермерських товариств мали людські умови праці та європейські зарплати? Про все це дізнавалась Оксана Харькова, перебуваючи в Польщі.
Дороги без жодної ями, чи хоча б вибоїни, прибрані зупинки, тротуар вздовж доріг, чисті охайні будинки, не менш чиста, охайна і нова техніка, що працює в полі чи то припаркована біля господарства. Одразу й не зрозуміти - це трактор, який щойно обробляв десятки гектарів, чи то яскрава машинка з дитячого конструктора Лего. Поля - охайні, доглянуті, любо подивитися. Із великим зітханням, виглядаючи у вікно комфортабельного автобусу, згадуєш рідну Сіверщину. Емоції напрошуються, самі розумієте, які. Україна та Польща - розташовані поруч, мають багато спільного в культурі та історії, але на цьому подібність практично завершується. Щорічно зростає виробництво сільськогосподарської продукції в Польщі і нині складає понад 20%. Такому динамічному розвитку аграрного сектору сприяв вступ до ЄС і це ні для кого не секрет. За 10 років членства в Євросоюзі польські фермери заробили чималі гроші. Значну частину отриманих прибутків інвестують у землю.
Юзеф Мачуга - фермер: "Це було державне господарство, яке налічувало 3 000 га. Вони взяли в оренду 1 000 га. До цього часу вже викупили 515 га. Головні культури - це пшениця, понад 700 га. Її врожайність - 8 тон. Мають 300 га ріпаку, врожайність - 4.5 тон на гектар".
Крім того, цього року господарство засіяло 40 га цукрового буряку. З наступного року унія зніме ліміт на його вирощування каже пан Юзеф. Майже всі польські фермери працюють під замовлення. Тісними є зв'язки з переробними підприємствами, тож в цьому господарстві не лише сільгосп машини, а й дві автівки вантажомісткістю 24 тони.
Юзеф Мачуга - фермер: "Ми маємо 110 корів. Надоюють майже 8 000 літрів молока від однієї корови".
Приміщення для зберігання зерна, сушарка для ріпаку, міні музей з застарілих знарядь праці, а поруч так званий тракторний стан, але це не той тракторний стан, що по селах півночі України. Тут в жодному разі не валятимуться запчастини, не стоятиме брудна поламана техніка. Хто ж дозволить, якщо вартість одного такого красунчика 1,5 млн. злотих? Почуття господаря головне, що мають поляки, на відміну від більшості українських селян, які десятиліттями працювали в колгоспах. Фермери ставляться до свого господарства, як до справи всього життя і бережуть свою репутацію. Їм не треба вигадувати звіти, штучно завищувати показники врожайності та надоїв. Результат праці - гідна зарплатня, як мінімум 3 000 злотих на місяць, а це щонайменше 18 000 грн. Це - невеличкий офіс, де щоранку планують свою роботу. Це - вбиральня, душ, шафи для одягу та власних речей. Селянам тут створені людські умови праці та відпочинку, бо кожного з 27 працівників цінують. Вони є не просто робітниками, вони є учасниками бізнесу, а бізнес партнерів в євроспільноці поважають.
