Кам'янська-Слобода стала рідною домівкою для російського школяра
- Деталі
- Опубліковано: П'ятниця, 12 червня 2015, 09:00
Автор Г.Башта
Данило Дегтяр з великого російського мегаполісу переїхав до українського села і ніскільки не шкодує про це. Хороша школа, добрі й чуйні вчителі, нові товариші - від усього цього хлопчик у захваті.
З квітня місяця цього року у Кам'янсько-Слобідській школі Н.-Сіверського району з'явився новий учень.
Тетяна Анденко, директор Кам'янсько-Слобідської школи І-ІІ ступенів: «У квітні місяці приїхав хлопчик з Москви разом зі своєю бабусею. Навчається 2 місяці, оволодів українською мовою і закінчує дуже добре навчальний рік. Учителі працюють на учнів, бо дають їм знання, розвиток з виховної роботи, надають умови для доброго спілкування у школі та добрих відносин один з одним, тобто виховується нормальний учнівський колектив».
Проблеми зі здоров'ям змусили Данила спакувати валізи та разом з бабусею Валентиною Василівною переїхати до невеличкого українського села на Чернігівщині. Хлопчик народився та ріс в російській столиці, але ніскільки не жалкує, що змінив країну проживання. Навпаки, дитину переповнюють неймовірні враження. Те, що в сільській школі дійсно можуть давати якісну освіту, займатися позакласно та піклуватися про своїх учнів наче про власних дітей - стало для Данила відкриттям. Ось як він про це розповідає.
Данило Дегтяр, учень 4 класу Кам'янсько-Слобідської школи І-ІІ ступенів: «Мене звати Данило, навчаюся в четвертому класі. Я з Росіїї, ходив там три роки. Мені школа подобається, хороша дуже. У мене 7 учнів у класі. Тут набагато краще. Тут діти не ображають один одного, вони – добрі. А там злі – говорять погані слова. Вчителі тут хороші, добре роз'яснюють . А там говорять - роби сам і все інше. Я навчаюся добре. У мене з'явилися друзі – Костя Остапенко. Тут краще тим, що повітря добре і природа, а там забруднене».
Хлопчик за 2 місяці почав розмовляти українською мовою. І навіть розказав нам віршик.
Сподіваємося, що життя Данила буде сповнене лише радісними переживаннями. Нехай хлопчику все вдається, а ми любімо свій власний край, цінуймо те, що над нами зараз хоч і не зовсім безхмарне, але мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну незалежну державу і живемо на чудовій Сіверській землі.
