Copyright 2017 - Філія ПАТ "НСТУ" "Новгород-Сіверська регіональна дирекція "Сіверська". Використання матеріалів з сайту лише за умови гіперпосилання на trksiver.com.ua

Життя переселенців у Сіверському краї

Бажання жити у мирі та спокої змусило сім'ю Катерини Богданової два роки тому покинути свою домівку, ставши ще однією родиною переселенців.

Тоді у 2014 році прихистком їм стали стіни рідної батьківської хати у селі Орлівка на Новгород-Сіверщині. Залишаються ним і дотепер. За словами Катерини Андріївни з перших днів зрозуміли, що життя в селі загартовує і тут потрібно фізично працювати.

Катерина Богданова - переселенка з Луганщини: "Саджаєм огород, завели птицю, щоб було щось своє, одним словом працюємо. Зараз розпочали ремонт будинку, адже він дуже старий, йому можливо вже років сто, тут жив ще мій прадід. Жити важко, але що ж робити."

Анатолій Васильович, чоловік Катерини Андрієвни, розповідає, що, звісно, шкода було покидати облаштовану квартиру у місті, проте власне життя дорожче аби їм ризикувати. Як розповів чоловік сім'я і раніше приїзджала у відпустку до села, тож особливих проблем з переїздом не виникло. Анатолій Васильович – у  минулому шахтар, звик важко працювати, тож селянська робота його не злякала.

Анатолій Богданов - переселенець з Луганщини: "Зараз ми тут живемо постійно вже третій рік, а раніше ми приїздили сюди на сезон,  нас тут багато хто знає, поважає,  у нас зявилися друзі. Тут непогано, добре, люди тут добрі, привітніі."

Дітей у школі та дитячому садку теж добре прийняли. Як розповіла Олена, заради них вони і виїхали з Луганщини. Зараз молода жінка працює у місцевому відділенні зв'язку, каже з роботою пощастило, адже в селі не так легко працевлаштуватися.

Олена Гаращенко - переселенка з Луганщини: "Я рада тому, що в мене є робота, я працюю на пошті. Це спілкування, і я не стою на місці, мене вже всі знають і я всіх знаю. Додому хочу, адже там залишилося все.  В першу чергу ми їхали сюди заради дітей, щоб вони не відчули на собі військових дій."

І хоча живуть тут вже не один рік, проте сумують за рідною домівкою на сході. Та повертатися поки що не збираються, страшно. За словами друзів, з якими спілкуються по телефону, останнім часом обстріли там почастішали. А  так хочеться, щоб нарешті запанував мир - говорить Катерина Андріївна.

Катерина Богданова - переселенка з Луганщини: "Можно жити.  Головне, щоб мир був, а працювати треба  хоч там,  хоч тут."

f t g