Найстаріший житель села Гірки
- Деталі
- Опубліковано: Середа, 25 травня 2016, 10:08
Колись життя в селах району вирувало, будувалися школи, сільські клуби, бібліотеки, працювали підприємства, сьогодні для більшості сіл це вже все в минулому, жити складно, літнім людям особливо, та є мовчазні велетні, котрі зберігають спогади не одного покоління сільських жителів. Які спогади у жителів села Гірки знають наші кореспонденти і велике дерево.
Сьогодні найстарішим жителем села Гірки є дерево невизначеної породи. Хто його посадив і коли сучасні мешканці Гірок вже й не скажуть, цього достаменно не знали і їх пращури.
Володимир Леоненко - житель села Гірки: "Я зустрів свого діда, Царство йому Небесне, він прожив 97 років, звернув увагу на це дерево і його спитав, чи пам'ятає він хто його посадив. А він каже, що питав ще у свого діда".
Олександра Митрофанівна - жителька села Гірки: "Цьому дереву може вже 1000 років, воно давно-давно і наші діди були, так це дерево було, нам уже по 77 років".
Дерево не лише гарне, а ще й корисне, за ним можно визначити погоду, стверджує Володимир Леоненко.
Володимир Леоненко - житель села Гірки: "Коли навесні з'являються листочки, значить морозів вже не буде. 2-3 градуси морозу, лист вже опадає".
Цей величезний красень, який в обхваті має 5м10 см, розташувавсь на чудовому майданчику, де колись вирувало життя: бігали діти до школи, ходили до бібліотеки, співали у клубі.
Олександра Митрофанівна - жителька села Гірки: "Коли у школу ходили, у футбола гуляли, тут зелень така гарна була, клуб рядом стояв, красиво було".
Зараз біля дерева лишень могила солдатів-визволителів, які загинули при визволенні Новгорода-Сіверського у роки Другої Світової війни, та фельдшерський пункт. На шкільному подвір'ї вже років з 20 не лунають дитячі голоси, приміщення сільського клубу згоріло, та й населення Гірок поступово скорочується, адже середній вік його жителів 70 років. Із 137 жителів лишень 12 дітей. Людям важко дістатися до міста, до лікарні, адже автобус на Н.-Сіверський ходить лише 1 раз на тиждень. Вирушають шосткінські рейси, які курсують частіше, на тиждень 4 рази. Та час іде, життя летить і лише кремезний зелений велетень беззвучно спостерігає за змінами і радує кожне покоління селян.
Олександра Митрофанівна - жителька села Гірки: "Золоте дерево, шкоди не дає, вельми красиво».
Володимир Леоненко - житель села Гірки: "Виросло завдяки нашій природі таке прекрасне дерево, воно нікому не заважає, а приносить тільки радість".
