Copyright 2017 - Філія ПАТ "НСТУ" "Новгород-Сіверська регіональна дирекція "Сіверська". Використання матеріалів з сайту лише за умови гіперпосилання на trksiver.com.ua

Найстаріший житель села Гірки

Колись життя в селах району вирувало, будувалися школи, сільські клуби, бібліотеки, працювали підприємства, сьогодні для більшості сіл це вже все в минулому, жити складно, літнім людям особливо, та є мовчазні велетні, котрі зберігають спогади не одного покоління сільських жителів.  Які спогади у жителів села Гірки знають наші кореспонденти і велике дерево.

 

Сьогодні найстарішим жителем села Гірки є дерево невизначеної породи. Хто його посадив і коли сучасні мешканці Гірок вже й не скажуть, цього достаменно не знали і їх пращури.

Володимир Леоненко - житель села Гірки: "Я зустрів свого діда, Царство йому Небесне, він прожив 97 років, звернув увагу на це дерево і його спитав, чи пам'ятає він хто його посадив. А він каже, що питав ще у свого діда".

Олександра Митрофанівна - жителька села Гірки: "Цьому дереву може вже 1000 років, воно давно-давно і наші діди були, так це дерево було, нам уже по 77 років".

Дерево не лише гарне, а ще й корисне, за ним можно визначити погоду, стверджує Володимир Леоненко.

Володимир Леоненко - житель села Гірки: "Коли навесні з'являються листочки, значить морозів вже не буде. 2-3 градуси морозу, лист вже опадає".

Цей величезний красень, який в обхваті має 5м10 см, розташувавсь на чудовому майданчику, де колись вирувало життя: бігали діти до школи, ходили до бібліотеки, співали у клубі.

Олександра Митрофанівна - жителька села Гірки: "Коли у школу ходили, у футбола гуляли, тут зелень така гарна була, клуб рядом стояв, красиво було".

Зараз біля дерева лишень могила солдатів-визволителів, які загинули при визволенні Новгорода-Сіверського у роки Другої Світової війни, та фельдшерський пункт. На шкільному подвір'ї вже років з 20 не лунають дитячі голоси, приміщення сільського клубу згоріло, та й населення Гірок поступово скорочується, адже середній вік його жителів 70 років. Із 137 жителів лишень 12 дітей. Людям важко дістатися до міста, до лікарні, адже автобус на Н.-Сіверський ходить лише 1 раз на тиждень. Вирушають шосткінські рейси, які курсують частіше, на тиждень 4 рази. Та час іде, життя летить і лише кремезний зелений велетень беззвучно спостерігає за змінами і радує кожне покоління селян.

Олександра Митрофанівна - жителька села Гірки: олоте дерево, шкоди не дає, вельми красиво».

Володимир Леоненко - житель села Гірки: "Виросло завдяки нашій природі таке прекрасне дерево, воно нікому не заважає, а приносить тільки радість".

f t g m

счетчики